Україні таланить на великих жінок. Три століття віддаляють Марусю Чурай від поетеси Ліни Костенко. Але скільки спільного мають ці незвичайні жінки, ці беззахисні і беззбройні пророки нашого багатостраждального народу, слово яких було «духовним мечем». І ось ожила легендарна дівчина на сторінках історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Василівни Костенко. У чому ж сила цього твору?
Яка причина його фантастичної популярності? Ці питання з’ясовували учні 11-Б класу разом із вчителькою української мови та літератури Гонтарик О. В. на відкритому занятті з української літератури 11 лютого 2025 року. Зі сторінок роману постала неприкрашена історія нашого народу.
Нашу пам’ять про те, хто ми, чиї діти, витравлювали, випалювали немилосердно… Але вона живе і буде жити, допоки сучасна молодь читатиме невмирущі твори українських класиків. На уроці лунало поетичне слово, звучали пісні Марусі Чурай у виконанні одинадцятикласниць, діти ділилися враженнями від прочитаного, дискутували, «стерли місток» між століттями та уявили зустріч Марусі Чурай та Ліни Костенко. Вихопивши драму окремої особистості, трагічну історію нещасливого кохання, поетеса Ліна Костенко показала трагедію цілого народу, висвітлила болі і сучасного покоління, його страх перед майбутнім.
На уроці було продемонстровано відео страхітливих картин зруйнованих росіянами українських міст, містечок, селищ. Історія – циклічна, сьогодні інший ворог, жорстокості та цинізму якого немає меж.
Молоде покоління, яке виховане на таких патріотичних творах як «Маруся Чурай», докладе у майбутньому усіх зусиль, щоб відбудувати нищену російським ворогом Україну. «І оживе добра слава, слава України!» А Ліні Василівні учні побажали многая літ та написати ще багато чудових творів. Слава Україні! Героям Слава!
