У січні очно було проведено засідання МК на тему «Формування мовної, соціокультурної компетентності учнів на уроках рідної мови». Учителі – філологи обговорили план проведення Шевченківських днів. Усі матеріали проведених заходів розміщено на сайті школи.
Із доповіддю виступила Шавало О.Б., поділилася досвідом формування мовної, соціокультурної компетентності учнів на уроках рідної мови. Учителька зазначила, що мета навчання української мови в школі полягає у формуванні компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Стратегічним орієнтиром удосконалення мовної освіти, одним із напрямів її модернізації є реалізація компетентнісного, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів у навчанні мови.
Саме про це йдеться в Державному стандарті базової середньої освіти та чинній програмі з української мови. Кінцева мета навчання української мови – формування в учнів компетентностей, що забезпечує їм можливість успішно й результативно здійснювати мовленнєву діяльність. а мовна компетентність – сукупність знань про систему мови, правила функціонування мовних одиниць у мовленні та здатність за допомогою цієї системи сприймати чужі думки, формулювати, висловлювати й передавати власні.
Також члени МК обмінялися досвідом, як спонукати учнів до продуктивної пізнавальної діяльності на уроках мови та літератури. Зробили висновок, що головне – мотивація, самомотивація, що є рушійною силою будь-якого поступу вперед.
Оскільки учителі – філологи є слухачами різноманітних курсів підвищення кваліфікації, то поділилися інформацією про інституційний аудит: що треба знати, щоб успішно його пройти.
Психолог Сенюта М.С. запропонувала анкетування «Профілактика емоційного вигоряння учителя», мета якого підвищити самооцінку педагогів, їх впевненість у собі, створити умови для психологічного розвантаження педагогів, надати інформацію про сучасні техніки і прийоми стабілізації емоційного стану педагогів.
Члени МК обговорили проблеми дистанційного навчання: дотримання академічної доброчесності, пропуски занять без поважних причин, вимкнення світла, відсутність інтернету та як боротися із цими перешкодами у навчанні.
Тема березневого засідання «Реалізація міжпредметних зв’язків на уроках української мови та літератури».
Із доповіддю виступила Зозуля Г.М. учителька зазначила,що міжпредметні зв’язки – це цільові і змістовні збіги, об’єктивно існуючі між навчальними предметами. Вони виступають як дидактична умова, що сприяє піднесенню рівня науковості й доступності навчання мови, активізації пізнавальної діяльності учнів, поліпшенню якості знань, умінь і навичок.
У формі мініконференції обговорили готовність учителів української мови та літератури до сертифікації як якісної та незалежнаої оцінки роботи педагогічного працівника. Дійшли висновку, що потрібно набратися досвіду роботи у НУШ, оскільки він у нас ще малий, більше співпрацювати із вчителями – початківцями, а тоді наважуватися на сертифікцію.
Гонтарик О.В. поділилася досвідом роботи з профільного навчання української мови та літератури. Профільне навчання української мови забезпечується в школах філологічного напряму й зорієнтоване на те, щоб закласти теоретичну основу ґрунтовної лінгвістичної підготовки учнів, вдосконалювати їхню мовленнєву підготовку. Завдання курсу – дати учням глибокі і систематичні знання з усіх розділів науки про українську мову, сформувати уміння й навички використання їх на практиці, забезпечити володіння нормами української літературної мови; сформувати навички й потребу використання навчальних посібників і довідкової літератури з мови, формування умінь і навичок спілкування українською мовою у діловій сфері.
На засіданні обговорили план проведення предметного Тижня української мови та літератури у школі (за окремим планом). Мета тижня: розвивати творчі здібності, естетичні смаки, мовлення і мислення учнів; сприяти формуванню високоморальної особистості; виховувати інтерес до народних традицій, повагу до рідного слова (усі заходи розміщені на сайті школи). Підвели підсумки ІІ-ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури та мовно-літературних конкурсів (досягли високих результатів).
У травні провели п’яте засідання, розпочали його методичним практикумом “Ключові навички і наскрізні уміння на уроках української словесності». Наголосили, що наскрізні лінії — це соціально значимі надпредметні теми, що сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях; засіб інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів.
Для того, щоб виокремити ключові компетентності Нової української школи і запроваджене поняття «наскрізні лінії».
Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:
● виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
● формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;
● формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
● ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
● формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її в самостійно створених висловленнях різних типів, стилів і жанрів.
Члени МК поділилися досвідом, як удосконалити власний блог, адже блог- це особистий вебсайт, який легкий у користуванні. Це те віртуальне середовище, де можна якісно презентувати свою педагогічну діяльність, або свої уподобання, швидко публікувати свої думки, отримувати коментарі на них, спілкуватися з колегами та багато чого іншого. І все це безкоштовно.
За умовним «круглим столом» поділилися досвідом підготовки до НМТ. Гонтарик О.В. та Скобало В.В. проаналізували демонстраційні матеріали НМТ, у формі презентації розглянули «пам’ятку», яку можна запропонувати одинадцятикласникам перед проходженням тесту.
Цікаво пройшла дискусія щодо шляхів підвищення якості знань здобувачів освіти, подолання відставання у навчанні. Дійшли висновку, що залежно від виду відставання у навчанні проводять відповідну навчальну роботу з учнями щодо його усунення. Подоланню епізодичного відставання сприяють консультації щодо раціоналізації навчальної праці; посилення контролю за щоденною працею учнів; своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин і вжиття оперативних заходів, спрямованих на їх усунення; індивідуальні завдання з вивчення пропущеного; контроль за виконанням заданого.
Для подолання стійкого відставання з одного предмета чи предметів одного профілю необхідне вдосконалення методики викладання предмета; доступне розкриття навчального матеріалу, розвиток мислення учнів; диференціювання завдань з усунення прогалин у знаннях; спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем; заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчального предмета.
Щоб подолати стійке і широко профільне відставання учнів, слід вживати заходи щодо усунення епізодичного і часткового відставання; координувати дії всіх учителів із предметів, з яких учень не встигає.
У кінці засідання підсумували роботу МК у 2022 -2023 н.р. та надали пропозиції щодо організації і вдосконалення роботи у наступному році.
